Класифікація каріозних порожнин за Блеком

У 1896 році у сфері стоматології відбулося важливе відкриття, яке вплинуло на подальший розвиток цієї галузі — вчений Блек запропонував систему класифікації карієсу. Основа його роботи полягала в тому, що він поділив каріозні порожнини на п’ять окремих класів. Головна мета цієї наукової розробки — розмежувати, виокремити, стандартизувати способи пломбування зубів під час карієсу.

Тобто, спираючись на класи за Блеком, стоматолог робить висновок, який різновид карієсу у пацієнта, вибирає відповідну техніку препарування, пломбування. Це якоюсь мірою полегшило процес лікування зубів. Але вчений у процесі проведення подальших досліджень виділяє кілька версій і класифікацій каріозних порожнин.

Класифікація за Блеком: основні версії

Перша версія — класи за Блеком

Цій класифікації притаманні п’ять різних класів, щодо кожного з них розробили та впровадили певну схему пломбування, препарування зубів. Через певний час ця система була доповнена шостим класом, і на цей момент вона має такий вигляд:

• 1 клас за Блеком — вплив карієсу на фісури, ямки, западини, які перебувають на зубах щокового, жувального, піднебінного різновиду.
• 2 клас за Блеком — виникнення карієсу на контактних поверхнях;
• 3 клас за Блеком — виникнення карієсу на контактній поверхні різців та іклів, що не доходить до ріжучої частини зубів;
• 4 клас за Блеком — руйнування іклів та різців, у тому числі на ріжучій поверхні;
• 5 клас за Блеком — виникнення пришийкового карієсу, цей клас вказує на руйнування всіх груп зубів;
• 6 клас за Блеком — руйнування карієсом ріжучої поверхні іклів, різців, горбиків молярів і премолярів.

Друга версія — класи за Блеком

Ця версія класів за Блеком включає п’ять пунктів, а саме:

• 1 клас за Блеком — каріозні пошкодження поверхні зубів у ділянці фісур;
• 2 клас за Блеком — виникнення карієсу на корінних зубах великих і малих.
• 3 клас за Блеком — руйнування граней іклів, різців, але збереження ріжучих країв;
• 4 клас за Блеком — виникнення карієсу на з’єднувальних площинах різців, іклів, водночас руйнування ріжучого краю;
• 5 клас за Блеком — виникнення пришийкових пошкоджень.

Різновиди карієсу за Блеком

Карієс за Блеком ділиться на такі різновиди:

1. Фісурний карієс — найбільш поширений у дітей. Складно піддається діагностуванню на ранній стадії розвитку захворювання, оскільки на жувальній поверхні він мало помітний, а коли звертають увагу і звертаються до лікаря, захворювання вже проникає в зуб.
2. Міжзубний карієс — може зачіпати і корінні, і передні зуби, також складно діагностується. Найчастіше його визначають тоді, коли зуб турбує, оскільки починає руйнуватися.
3. Пришийковий карієс — його просто визначити на початковій стадії розвитку, оскільки починається він із білих матових плям, які видно неозброєним оком. Систематично оглядаючи ротову порожнину, відвідуючи стоматолога, вилікувати цей різновид карієсу можна на початковій стадії.
4. Атиповий карієс характеризується тим, що захворювання починається з ураження ріжучої поверхні передніх зубів, горбів жувальних зубів. Цей рідкісний різновид каріозного ураження піддається простій діагностиці, для лікування віддають перевагу стандартним методам.

Класифікація карієса за Блеком найбільш повна, у ній відображені всі різновиди цього захворювання. Однак ця класифікація каріозних порожнин за Блеком спрямована на локалізацію болю, без визначення глибини й серйозності захворювання, швидкості протікання. З цією метою віддають перевагу іншим класифікаціям вченого.

Карієс за Блеком, зважаючи на глибину ураження

Класифікація за Блеком активно застосовується в усьому світі. Зважаючи на ступінь руйнування зубів, карієс буває:

• Початковим — характеризується появою темних чи білих плям, емаль залишається гладкою, не руйнується. Утворені плями видаляють стоматологічним обладнанням, проводять ремінералізацію, щоб попередити подальший розвиток захворювання.
• Поверхневим — відбувається руйнування верхнього шару емалі, зуби стають чутливими при зміні температури їжі, напоїв, реагують на смакові особливості їжі: кислоту, прянощі. Поверхня зуба набуває шорсткого відтінку. Для запобігання подальшому розвитку захворювання зуби шліфують, ремінералізують, іноді застосовують препарування і пломбування.
• Середнім — на цьому етапі відбувається руйнування емалі до верхнього шару дентину, що супроводжується больовими відчуттями. У цьому випадку треба вдатися до обов’язкового лікування, щоб нейтралізувати уражену ділянку й запломбувати зуб.
• Глибоким — руйнується зубна тканина, піддається захворюванню велика частина дентину. Якщо вчасно не звернутися до лікаря, це загрожує знищенням пульпи, також розвитком пульпіту, періодонтиту.

Препарування за Блеком

Препарування за Блеком проводять за п’ять етапів, зокрема:

1. Розкриття порожнини, видалення емалі, дентин під якою зруйнований. Виконуючи цю процедуру, лікар отримує прямовисні стінки зуба.

2. Розширення порожнини — видаляють усі ділянки, які можуть і далі гнити, доходячи до імунної ділянки. Розглядаючи каріозні порожнини за Блеком, передбачають проведення профілактичного пломбування, щоб звести до мінімуму ймовірність втрати зубної тканини в оклюзійній площині.

3. Некректомія — видалення м’якого, пігментованого дентину в ділянці каріозного поглиблення.

4. Формування каріозної порожнини, щоб якісно й надійно поставити пломбу, яка витримає функціональні навантаження на зуб.

5. Фінірування — обробка краю порожнини з нейтралізацією пошкодженої емалі.

Стоматологи у своїй роботі приділяли увагу тому, які класи карієсу за Блеком виділені та як проводити лікування. Але Блек під час розробки своєї класифікації виділяв техніку та застосування матеріалів того часу, використовуючи амальгаму й цемент. Сьогодні, стоматологи Клініки Лукашука віддають перевагу найсучаснішим композитним матеріалам, тому повноцінне дотримання принципів Блека втрачає свою актуальність.