Адентія верхньої та нижньої щелепи

Під впливом різних факторів, включаючи травми та каріозне ураження, може розвиватися така патологія зубощелепної системи, як адентія. Цей стан характеризується повною чи частковою втратою зубів. При адентії порушується цілісність зубного ряду. Якщо зуби відсутні у передній частині зубного ряду, то ця проблема позначається негативно не тільки на процесі пережовування їжі, але і є, перш за все, проблемою естетичного характеру. Для того щоб відновити дефіцит зубів у зубному ряді та запобігти їх подальшій втраті важлива своєчасна діагностика адентії та її лікування.

Що таке адентія?

Часткова або повна відсутність зубів у зубному ряді може бути вторинною або первинною. Цей варіант патології зустрічається значно рідше, ніж набутий, і становить трохи більше 1% на кількість новонароджених дітей. А ось вторинна часткова відсутність зубів у зубному ряді зустрічається вже у 45-75% людей віком від 60 років, і в 25% випадків реєструється повна відсутність зубів (тотальна адентія).

Крім естетичної недосконалості, ця проблема позначається на функціональному стані зубощелепної системи та негативно відбивається на процесі механічної обробки їжі. Такі негативні зміни неминуче відбиваються на функціонуванні шлунково-кишкового тракту, оскільки у нього потрапляє погано оброблена їжа. При частковій та повній адентії порушується дикція, артикуляція, змінюється соціальна поведінка людини, розвивається психологічна дезадаптація.

Причини розвитку

Основний механізм розвитку адентії полягає у початковій відсутності чи втраті зачатків зубів. Вроджена тотальна адентія є рідкісною аномалією, яка пов'язана з так званою ектодермальною дисплазією. Поряд із повною вродженою адентією спостерігаються такі проблеми, як недорозвинення потових та сальних залоз, нігтів, волосся, шкіри, очних кришталиків та нервових закінчень.

Крім спадкового фактора, вплинути на розвиток цього стану можуть інфекційні захворювання, патології ендокринної системи, тератогенний вплив. Клінічно доведено, що загибель зачатків зубів може відбуватися при іхтіозі, гіпотиреозі та гіпофізарному нанізмі. Вторинний тип адентії розвивається під впливом зовнішніх факторів у процесі життєдіяльності людини.

До таких факторів можна віднести:

• глибоке каріозне ураження, пародонтит, пульпіт, травматичне ушкодження зубів, видалення зубів;
• патологічні зміни в зубних тканинах (перикоронарит, періостит, остеомієліт, флегмони або абсцес);
• раніше виконане некоректне лікування зубів (у тому числі терапевтичне та хірургічне).

За несвоєчасної стоматологічної допомоги, придбана неповна адентія призводить до тотальної втрати зубів.

Різновиди адентії

З урахуванням причин виникнення, можна виділити вторинну та первинну адентію зубів. Крім того, існує адентія молочних та корінних зубів. Якщо відсутній зубний зачаток, то йдеться про вроджену повну адентію. Говорити про розвиток часткової вродженої адентії можна в тому випадку, якщо в ротовій порожнині відсутньо не більше 10 зубів. Якщо в порожнині рота немає більше 10 зубів, то йдеться про розвиток множинної адентії. Головним критерієм вторинної часткової адентії є відсутність від 1 до 15 зубів в одному зубному ряді. В ортопедичній стоматології поширена така класифікація вторинної часткової адентії:

1 клас - Спостерігається присутність двостороннього кінцевого дефекту.

2 клас - Спостерігається присутність одностороннього кінцевого дефекту.

3 клас - Розвивається дистально обмежений дефект.

4 клас - повністю відсутні передні зуби.

Клінічні симптоми

Повна первинна адентія зустрічається з однаковою частотою як у корінних, так і у молочних зубах. Якщо у людини спостерігається повна вроджена відсутність зубів, то у комбінації з цим симптомом діагностується недорозвинення нижньої щелепи, зменшення розмірів нижньої частини обличчя. При повній вродженій адентії людина не здатна відкушувати і пережовувати їжу, тому змушена вживати страви з рідкою консистенцією.

Для вторинної адентії характерне западіння м'яких тканин, розташованих навколо ротової порожнини, утворення великої кількості зморшок, а також зміщення нижньої щелепи до носа.

Діагностика

Комплексною діагностикою повної чи часткової відсутності зубів займаються стоматологи таких вузьких спеціальностей, як ортодонти, ортопеди, терапевти, хірурги, пародонтологи та імплантологи. План діагностичних заходів включає загальний огляд порожнини рота, оцінку скарг пацієнта, пальпаторне обстеження. Для підтвердження клінічного діагнозу використовують рентгенографічне дослідження.

Якщо має місце повна або множинна адентія, пацієнту призначається рентгенографія або ортопантомографія. Альтернативним варіантом є комп'ютерна томографія. Рентгенологічне дослідження дозволяє виявити відсутність зубних зачатків, виявити зубне коріння, яке прикрите яснами, оцінити стан альвеолярного відростка, виявити ознаки запального процесу та новоутворення у порожнині рота.

Лікування

Радикальним та найбільш ефективним методом лікування адентії є протезування. З лікувальною метою використовуються стоматологічні конструкції (незнімні), а також бюгельні або пластинкові (знімні) протези. Підбір методів лікування адентії виконується індивідуально, причому до уваги беруться фізіологічні, анатомічні, гігієнічні особливості зубощелепного апарату пацієнта.

Незнімний тип протезування за тотальної відсутності зубів полягає у встановленні опорних дентальних імплантів (міні-імплантів), на які згодом кріпляться коронкові частини зубів. Якщо йдеться про часткову адентію, то як опору використовуються повністю здорові або проліковані поруч розташовані зуби. Найчастіше при вторинній неповній адентії застосовується методика базальної імплантації.

Приступати до лікування адентії у дитячому віці допустимо, якщо дитині понад 3-4 роки. При первинній адентії в дитячому віці лікування полягає у виготовленні пластинкових знімних протезів, які змінюють з проміжком в 1,5-2 роки. Установка мостоподібного протезу допустима лише після завершення зростання щелеп.

Використання знімних пластинкових протезів завжди супроводжується ризиком розвитку стоматиту, алергічних реакцій і пролежнів. Перед початком комплексного лікування часткової адентії необхідно виконати професійну гігієну ротової порожнини. Виконується комплексне лікування карієсу, періодонтиту, пульпіту, пародонтиту, видаляються непридатні корені зубів та зуби.

Профілактика

Профілактика первинної адентії полягає у створенні умов, які б сприяли правильному розвитку плода. Профілактика вторинної адентії у тому, щоб уникати травматичного ушкодження зубів, своєчасно лікувати карієс та інші захворювання стоматологічного профілю. Якщо у дитини не спостерігається своєчасне прорізування молочних чи корінних зубів, то їй рекомендовано консультацію дитячого стоматолога у клініці Лукашука.