Тимчасова пломба: навіщо її ставлять і як довго носити

У деяких випадках під час стоматологічного лікування може знадобитися використання тимчасової пломби. Як правило, це робиться для купірування запалення і захисту препарованої порожнини від потрапляння всередину патогенних бактерій і частинок їжі.

Процедура постановки тимчасової пломби ідентична маніпуляціям звичайного пломбування. Лікування складається з декількох етапів:

1. Очищення зуба від уражених тканин за допомогою бормашини або стоматологічного лазера.
2. Промивання отриманої порожнини розчином антисептика. Якщо використовувався лазер, зубні тканини стають стерильними під час видалення карієсу.
3. Внесення в зуб ліків. Препарат підбирають залежно від завдання - ліквідувати запальний процес, наростити дентин тощо.
4. Ізоляція порожнини тимчасовим пломбувальним матеріалом.

Після процедури у пацієнта можуть з'явитися незначні болі, пов'язані з препаруванням зуба або дією на пульпу некротизуючого засобу. Через кілька днів неприємні відчуття повністю зникають.

Що таке тимчасова пломба?

Це спеціальний матеріал, призначений для захисту зуба від зовнішніх впливів на проміжній стадії терапії. Від постійної пломби він відрізняється тим, що не призначений для тривалого використання, оскільки не має достатньої міцності, зносостійкості та довговічності.

Постановка тимчасової пломби допомагає стоматологу зрозуміти, як організм реагує на проведене лікування. Важливо, щоб до завершального етапу терапії інфекційний процес був повністю купіруваний.

Коли ставлять тимчасову пломбу?

Проміжне пломбування актуальне під час лікування карієсу, пульпіту і періодонтиту. При глибоких ураженнях стоматолог видаляє некротичні тканини із зуба і кореня, потім закладає лікарський препарат. Для ізоляції медикаменту від мікроорганізмів порожнину закривають.

Основні показання до встановлення:

1. Необхідність нарощування дентину над пульпою під час терапії періодонтиту або глибокого карієсу.
2. Підготовка до видалення запаленого судинно-нервового пучка (тимчасова пломба застосовується після закладки в зуб миш'яковистої пасти).
3. Санація кореневого каналу або каріозної порожнини з використанням сильнодійних антисептиків.
4. Лікування запалення пульпи на ранній стадії захворювання.
5. Діагностика стану зуба після видалення глибокого карієсу (перевірка реакції на термічні, хімічні та механічні подразники).

З яких матеріалів роблять тимчасові пломби?

Для виготовлення таких конструкцій застосовують речовини, що забезпечують герметичність ізольованої порожнини та хороше зчеплення із зубною емаллю. Однією з їхніх переваг є здатність витримувати навантаження.

Для виготовлення тимчасової пломби зазвичай застосовують:

1. Штучно створений дентин. Це порошок на основі високосортної білої глини, сульфату й оксиду цинку. Його розводять водою до консистенції пасти й пломбують зуб.
2. Цемент на базі цинк-евгенолу. Найчастіше цим засобом герметизують моляри, що зазнають підвищеного навантаження.
3. Полімерні пасти. Речовина має в'язку текстуру, що дозволяє лікарю вірогідно відтворити форму зуба.

Оскільки головною функцією перерахованих вище пломб є обмежений у часі захист порожнини зуба від негативних впливів, ці склади швидко стають непридатними. Тому важливо замінити їх у призначений лікарем термін.

Як довго можна носити тимчасову пломбу?

Найчастіше термін служби тимчасової ізоляції становить три дні. У разі серйозних уражень зубів період експлуатації пломби може тривати до кількох тижнів і навіть місяців.

У середньому тривалість проміжного етапу в різних ситуаціях:

• 2-3 дні - після закладання в зубну порожнину ліків, що руйнують нерв;
• 7-10 днів - у разі пульпіту і періодонтиту;
• 2-3 тижні - в разі очікування виготовлення ортопедичного виробу (вкладки або коронки);
• кілька місяців - в особливих ситуаціях (лікування навколокореневої кісти, нарощування дентинного шару після ліквідації глибокого каріозного вогнища).

Рішення про те, скільки часу використовувати захисну конструкцію, ухвалює лікар. Якщо у встановлений день поміняти пломбу не вийшло, не слід затягувати з візитом до стоматолога.

Після закінчення терміну служби склад починає руйнуватися. Відбувається підтікання слини з хвороботворними бактеріями, які інфікують спочатку саму тимчасову пломбу, а потім створюють колонії всередині зуба. У такій ситуації різко зростає ризик повторного розвитку запального процесу. Навіть якщо конструкція зберегла цілісність, і вас нічого не насторожує, не відкладайте відвідування лікаря для завершення терапії.

Чи можна їсти та пити з тимчасовою пломбою?

У середньому захисні склади застигають за дві години. Щоб пломба відразу не зруйнувалася, утримайтеся від їжі та пиття до повного затвердіння. Якщо лікар зробив укол знеболювального, дочекайтеся закінчення його дії: пережовування їжі за зниженої чутливості м'яких тканин загрожує травмуванням язика і внутрішнього боку щік.

Речовини, з яких роблять тимчасові пломби, відрізняються підвищеною крихкістю. Тому гігієнічні процедури та приймання їжі мають бути максимально щадними.

Після встановлення захисту:

1. Намагайтеся жувати на іншому боці, щоб не піддавати його додатковим навантаженням.
2. Виключіть жорсткі та тверді продукти, які вимагають ретельного пережовування.
3. Не вживайте занадто гарячі й холодні страви та напої.
4. Якщо лікували зуб у зоні видимості, уникайте яскраво забарвлених напоїв і продуктів, що провокують потемніння матеріалу.

Дотримуючись цих рекомендацій, ви збережете тимчасову пломбу в хорошому стані до наступного візиту до лікаря.

Чому тимчасова пломба випадає?

З огляду на ламкість складу пацієнту рекомендується дуже дбайливо поводитися із зубами. Якщо пломба випала або розкришилася до закінчення терміну дії, це може означати, що:

1. Конструкція піддавалася надмірним механічним навантаженням:

• під час гігієнічних процедур користування занадто жорсткою щіткою, ультразвуковим апаратом, зубочистками;
• вживання горіхів, льодяників та інших твердих продуктів;
• удари, травми (особливо під час професійних занять спортом);
• бруксизм та інші ситуації мимовільного стискання зубів;
• підвищений тонус м'язів жувального апарату.

2. Завершився термін служби пломби. Структура тимчасового матеріалу рано чи пізно починає руйнуватися. На поверхні з'являються відколи, і протягом короткого періоду вона може випасти.

3. Під час пломбування зуба були допущені помилки:

• відсутність стабільності конструкції, повітря в порожнині зуба, наявність зазорів;
• неправильні пропорції компонентів пломбувальної маси (вийшла занадто м'яка субстанція, що розвалюється);
• застосування препаратів із вичерпаним терміном придатності.

4. Були порушені приписи стоматолога. Після лікування потрібно чекати, поки пломба затвердіє і зможе витримати навантаження. Але іноді пацієнти починають їсти, щойно виходять із клініки. У підсумку - пломба випадає в день встановлення, і потрібно записуватися до лікаря для повторної процедури.

Що робити, якщо тимчасова пломба зламалася?

Якщо незабаром після встановлення матеріал почав кришитися або вивалився з порожнини, необхідно звернутися до лікаря. Це особливо важливо в разі, коли конструкція випала цілком, а в зубі перебуває девіталізувальна паста з миш'яком. До прийому в клініці в жодному разі не можна пити і їсти. Необхідно відразу прополоскати рот.

Якщо від пломби відколюються шматочки, візит до лікаря допустимо відкласти тільки на один день. Їсти та пити необхідно з дотриманням обережності. Пережовуйте їжу на протилежному боці, щоб остаточно не зруйнувати масу.

Не варто намагатися своїми силами позбутися постраждалої тимчасової пломби. Якщо в порожнину зуба потрапить інфекція, це спричинить вторинне запалення.

Щоб запобігати передчасному псуванню пломби, під час чищення використовуйте м'яку щітку. Видаляйте наліт акуратно, намагаючись не зачіпати проліковану ділянку. До завершення терапії не користуйтеся зубною ниткою, щоб не пошкодити матеріал і не спровокувати його відшарування.

Коли тимчасову пломбу замінюють на постійну?

Процедуру виконують, коли лікарський препарат під тимчасовою пломбою перестає діяти. Залишки матеріалу видаляють ручним способом, за допомогою бормашини або спеціального розчинника. Зубна порожнина має бути ретельно очищена від сторонніх включень. Після цього можна працювати з постійним складом.

Якщо пломба перебувала в каналі, робиться знімок для визначення його глибини. Після видалення тимчасової конструкції стоматолог проводить дезінфекцію і приступає до герметизації коренів.