Проблеми після невдалої імплантації зубів

Протезування на штучних коренях — серйозна процедура, пов'язана з хірургічною операцією на щелепній кістці. Як і в разі будь-якого втручання, у цьому разі існують ризики ускладнень. Небажані наслідки можуть проявитися найближчим після імплантації часом або через кілька років.

Що вважається невдалою імплантацією?

Це ситуація, коли протезування зубів на імплантатах не дало змоги досягти очікуваних результатів. Проблеми можуть бути як функціонального, так і естетичного характеру.

Невдалі імпланти негативно впливають на якість життя. Найпоширеніші симптоми ускладнень пов'язані з постійним дискомфортом у порожнині рота.

Це може проявлятися болями, набряком, почервонінням слизової оболонки ясен навколо імпланта. Пацієнти, які зіткнулися з такими проблемами, нерідко скаржаться на металічний присмак у зоні встановлення гвинта. У запущених випадках спостерігаються спад кісткової тканини, рецесія ясен і оголення імпланта. Протез може хитатися і навіть випасти.

Основні причини невдалої імплантації зубів

1. Відсутність ретельної діагностики та детального планування операції. Загрожує встановленням металевої конструкції в неправильній позиції, пошкодженням навколишніх структур та іншими наслідками.
2. Неправильний вибір імпланта. Ускладнення виникають, якщо не враховувати ступінь адентії, місце, де планується імплантувати штучний корінь, стан і обсяг кісткової маси.
3. Проблеми інтеграції титанових штифтів у тканини щелепної кістки. Відсутність міцного з'єднання призводить до нестабільності протеза.
4. Інфекція. Може розвиватися з різних причин, зокрема, через проблеми з яснами або неякісну гігієну порожнини рота.
5. Технічні помилки лікаря: перфорація носової пазухи, відсутність первинної фіксації, опік кісткової тканини тощо.
6. Неправильний вибір протеза. Може викликати больові відчуття, труднощі з промовою і пережовуванням їжі, запалення слизової оболонки ясен, психологічний дискомфорт.
7. Проблеми зі здоров'ям у пацієнта. Системні захворювання (особливо ті, які впливають на метаболізм) збільшують ризик невдалої імплантації.

Успіх процедури залежить від якості кісткової опори, грамотного застосування хірургічних методів, дотримання пацієнтом гігієни порожнини рота і регулярного контролю процесу приживлення стоматологом.

Запалення і відторгнення імпланта

Таке ускладнення може проявитися в різні періоди:

1. Короткостроковий — протягом 6 місяців після операції. Розвивається гостре запалення слизової оболонки ясен і кісткової тканини навколо штифта.
2. Середньостроковий — від 1 до 3 років. Найчастіше ускладнення викликані неякісною гігієною порожнини рота, надлишковими навантаженнями на ортопедичну конструкцію, шкідливими звичками пацієнта (паління, вживання алкоголю), які уповільнюють регенерацію.
3. Довгостроковий — через 5-6 років після імплантації. Ускладнення можуть виникнути через ендокринні порушення та інші патології організму.

Біль і дискомфорт після встановлення імпланта

Оперативне втручання — завжди стрес для організму. Тому після імплантації зубів пацієнти можуть зіткнутися з больовими відчуттями, набряком ясен та іншими неприємними явищами. Розглянемо це питання докладніше.

Є й інші ознаки патології, зокрема, відторгнення імпланта:

• поява з рота стійкого неприємного запаху, що не залежить від якості гігієни;
• виділення з-під ясен гною (цей симптом може вказувати не тільки на відторгнення штифта, а й на інфекційний процес);
• нестабільність металевої конструкції.

Розхитування або випадання імпланта

Металевий стрижень може втратити стійкість з різних причин. Важливо, в який момент відбулося відхилення від норми:

1. Відразу після встановлення

Якщо після хірургічної операції ви відчуваєте рухливість гвинта, це може означати, що кістка ще слабка. Крім того, конструкція хитається, якщо під штифт зроблено занадто великий отвір. Згодом тверді тканини наростуть, і проблема вирішиться.

2. Через кілька тижнів або місяців після втручання

Нестабільність імпланта, найімовірніше, пов'язана з відторгненням або утворенням м'якої тканини замість твердої. Така ситуація нерідко трапляється через недотримання пацієнтом приписів лікаря.

3. Через рік і більше після імплантації

Тут потрібно визначити, у чому проблема — рухливості зубної коронки або всієї протезної конструкції. У першому випадку розхитування і випадання верхньої частини відбувається через її відкручування від гвинта. Проблема вирішується дуже просто: достатньо поставити штучний зуб на місце і як слід його закріпити. У разі рухливості самого металевого стрижня для визначення причини патології необхідна детальна діагностика.

Неправильне приживлення імпланта

Одна з можливих причин ускладнення — алергія на метали. Щоб імплант прижився, на етапі планування процедури рекомендується зробити пацієнтові алергопроби. Якщо тест покаже реакцію, слід ретельніше вибирати матеріал штифта. Зокрема, варто віддати перевагу виробам із чистого титану, який вирізняється інертністю та хорошою біологічною сумісністю.

Проблеми можуть виникнути й в разі неправильної експлуатації протеза. Відразу після встановлення на гвинт не можна давати велике навантаження. Потрібно внести зміни в раціон і на деякий час відмовитися від жорсткої, твердої, в'язкої, гарячої їжі.

Руйнування кістки буває в разі ураження сусідніх з імплантом зубів. Тому в разі появи карієсу, гінгівіту та інших стоматологічних патологій необхідно якомога швидше пройти лікування.

Помилки лікаря під час встановлення імпланта

Процедура імплантації імплантів вимагає високої кваліфікації та досвіду стоматолога-хірурга, інакше не уникнути низки помилок, які можуть призвести до відторгнення протеза.

Основні порушення технології:

1. Проведення операції, попри наявність протипоказань. До таких випадків належать закріплення штифта в кістці з недостатнім об'ємом, відсутність ретельної діагностики перед операцією.
2. Неправильний підбір типу, розміру, діаметра імпланта. Штучний корінь повинен ідеально підходити для конкретного завдання.
3. Перегрів тканин у процесі втручання. Опік викликає загибель частини клітин і розвиток запального процесу.
4. Некоректне позиціювання штифта. Важливо знайти оптимальний кут з урахуванням навантаження на протез та інших чинників.
5. Недотримання правил асептики й антисептики. Нехтування ретельною обробкою інструментарію та операційного поля провокує інфекційні патології.

Як виправити наслідки невдалої імплантації?

У разі підозри на ускладнення необхідно відразу звернутися до лікаря. Якщо буде діагностовано запалення, можливі кілька варіантів розв'язання проблеми:

1. Консервативне лікування зі збереженням протеза. У деяких випадках достатньо забезпечити дренаж для виходу гною, очистити й обробити антисептиком рану. Терапія може бути доповнена прийманням препаратів місцевої та системної дії.
2. Видалення металевого гвинта, лікування і повторна імплантація. У разі руйнування кісткової тканини в цій ситуації потрібна остеопластика.
3. Вилучення імпланта і проведення терапії. Надалі, якщо не буде протипоказань до імплантації, штифт встановлять в іншому місці.

Щоб зменшити ризик відторгнення імпланта, фахівцю необхідно ретельно провести підготовку до процедури:

• виконати детальну діагностику,
• виявити показання та протипоказання,
• підібрати оптимальний протокол операції та протезну конструкцію з урахуванням стану здоров'я й анатомічних особливостей жувального апарату пацієнта.