Що таке вініри?
Вініри — це сучасне рішення для тих, хто прагне мати ідеальну усмішку. Тонкі накладки, виготовлені з кераміки або композитних матеріалів, дозволяють ефективно приховати недоліки зубів, такі як сколи, тріщини, нерівності, забезпечуючи при цьому природний вигляд та довговічний результат.
Вінір – це тонка керамічна пластина, яка виготовляється лабораторним методом за допомогою спеціальних фрезерів або вручну. Потім відправляється в лабораторію, і ця пластинка фіксується на зовнішню частину зуба. Детальніше про такий метод реставрації зубів я розповім у статті.
Переваги вінірів
Основні переваги вінірів:
- Естетичність. Вінір зовнішньо не відрізняється від емалі зубів.
- Унікальні характеристики. За своїми якостями вініри не відрізняються від здорової емалі зуба.
- Функціональність. Вінір дуже міцний і може витримувати велике навантаження.
- Довготривала конструкція — з вініром нічого не трапляється з часом. Його якості довго залишаються незмінними.
Недоліки вінірів
Один з недоліків – це препарування зуба. При певних умовах спилюється здорова тканина зуба. Але зараз це робиться за допомогою мікроскопа і, відповідно, звеличення потрібної ділянки, тому втручання мінімальні.
Ще один мінус — з часом може відбуватися дебондінг, розфіксація клею, на який фіксується вінір, і через 10-15 років, можливо, буде потрібна заміна пластинки.
Основні типи вінірів
Вініри поділяються на типи за методом виготовлення.
- Цифрові фрезеровані вініри. Їх виготовляють в лабораторії за допомогою спеціального фрезера. Це комп'ютер, шестивісний станок, який з кусочка матеріалу випилює цілісну конструкцію.
- Рефракторні вініри або вініри керамічні з нанесенням. Технік на спеціальному заготовленому штампику наносить шари кераміки і запікає їх у печі при дуже високій температурі.
Ще є такий вид вінірів, як люмініри — це пластинки американського бренду. Вони стандартні за своєю функціональністю, вважаються тоншими, але це міф. Тому основні види вінірів — це цифровий фрезерований і рефракторний з нанесенням.
Процес установлення вінірів
Поверхню вініру обробляють спеціальною кислотою, яка додає матеріалу шерехуватість. Потім на вінір наносять спеціальний монобонд, який просочує пори, що з'явилися.
І так само обробляється зуб — спеціальним порошком. Це потрібно для того, щоб була шерехувата поверхня.
Потім на зуб наносять двокомпонентний клей. Все це відбувається під установленим кофердамом, оскільки важливо, щоб волога не потрапила під вінір і на клей.
В кінці роботи установлена пластинка засвічується, залишки цементу і клею забирають. Далі полірується шов, і вінір готовий.
Догляд за вінірами
Якщо вініри встановлені правильно, то догляд за ними буде такий самий, як і догляд за власними зубами.
Обов'язково потрібна зубна щітка. Вона може бути звичайною або електричною. Додайте до цього зубну нитку (флос), йоржики для проходження апроксимальних поверхонь (проміжків між зубами) та іригатор. Чим більше засобів гігієни у вас буде, тим краще.
В принципі, з вінірами нічого не трапляється, тому що за своєю структурою вони схожі на здорову емаль зуба. Тому важливо дотримуватися правил гігієни ротової порожнини, проходити контрольні огляди у стоматолога раз на пів року або на рік. І обов'язково акуратно жувати, щоб твердий предмет/їжа не пошкодили пластинку.
Кому підходять вініри?
Вініри підходять всім, але потрібні умови для встановлення.Наприклад, зміна кольору, форми зуба, певні дисфункції зубів, естетичні недоліки.
Тому якщо вініри встановлені правильно, за всіма методиками, то протипоказань немає.
Варіанти вінірів для різних потреб
Вініри підбираються залежно від клінічної ситуації у конкретного пацієнта. Якщо лікар бачить, що необхідно видалити значну кількість тканин зуба, передбачається масштабне препарування, присутні старі пломби або потрібна суттєва зміна положення зубів, то оптимальним вибором будуть фрезеровані вініри. Вони забезпечують більшу міцність і стабільність у таких випадках.
Якщо ж йдеться про здорові зуби, де потрібна лише мінімальна естетична корекція, наприклад, вирівнювання куточків або усунення невеликих проміжків між зубами, лікар рекомендує тонші вініри. Вони встановлюються з мінімальним препаруванням і незначним втручанням у тканини зуба. Остаточний вибір типу вінірів залежить від індивідуальних показань та очікуваного результату лікування.